Тези_Холоденко

Холоденко А.М., к.е.н., доц., Жерносєкова К.В.
ОНМУ, Одеса

МОДЕЛЮВАННЯ ВЗАЄМОДІЇ ВИРОБНИЧОЇ ТА СЮРВЕЄРСЬКОЇ КОМПАНІЙ В ЕКОНОМІЧНІЙ СИСТЕМІ

Розглядається економічна система, у якій виробнича компанія виготовляє продукцію (з певною собівартістю) та реалізує її на споживацькому ринку (за ціною, що знижується із зростанням обсягу продукції на ринку).
Сюрвеєрська ж компанія здійснює контроль якості продукції на всіх стадіях її виготовлення, чим забезпечує підвищення рівня якості продукції, що дозволяє реалізовувати її за більшою ціною. Величина такого зростання ціни залежить від обсягу сюрвеєрських послуг (що вимірюється їх собівартістю) у розрахунку на одиницю продукції.
Кожен з учасників такої економічної системи максимізує власний прибуток, причому параметром управління виробничої компанії виступає обсяг продукції, що ним виготовляється та реалізується на ринку, параметром управління сюрвеєрської компанії ‒ тариф за одиницю її послуг (у розрахунку на одиницю продукції), обсяг же сюрвеєрських послуг у розрахунку на одиницю продукції може визначатись як виробничою компанією (замовником), так і сюрвеєрською (виконавцем).
Для обох зазначених випадків організації взаємодії учасників економічної системи знайдені її рівноважні стани. Цікаво, що незалежно від того, яка з компаній визначає обсяг сюрвеєрських послуг, в обох цих рівноважних станах обсяги продукції та сюрвеєрських послуг, тарифи сюрвеєрської компанії та прибутки учасників співпадають.
Якщо ж виробнича та сюрвеєрська компанія об'єднують свої економічні інтереси (координують свої дії), то в оптимальному стані економічної системи їх сумарний прибуток зростає у 1,33 рази, а обсяг продукції ‒ у 2 рази, тобто від вертикальної інтеграції технологічно пов'язаних учасників виграють не лише вони самі, а й споживачі, причому ще більшою мірою. Подібний ефект для виробничо-транспортних систем встановлений у [1].
Цікаво, що оптимальний обсяг сюрвеєрських послуг (і, відповідно, рівень якості продукції) співпадає з їх рівноважними обсягами, тобто є сталою величиною, що не залежить від організації взаємодії учасників економічної системи.
Прибутки учасників же зростають меншою мірою, ніж обсяг продукції, оскільки із збільшенням обсягу продукції на ринку її ціна дещо знижується, тож норма прибутку (який досягається на кожній одиниці продукції) трохи спадає, що компенсується випереджаючим зростанням обсягу реалізації продукції.
У подальших дослідженнях розглядається випадок конкуренції на ринку двох інтегрованих ланцюжків (кожен з яких включає виробничу та сюрвеєрську компанію), коли зростання якості продукції даного ланцюжка знижує ціну реалізації продукції іншого.

Список використаних джерел:
1. Холоденко А.М., Сударев В.О. Моделі вертикальної інтеграції у логістичному ланцюжку // Проблемы повышения эффективности функционирования предприятий различных форм собственности: Сб.науч.трудов. – Донецк: ИЭП НАН Украины, 2004. – Т. 2. – С.354-363.